Ківерцівська міська рада
Ківерцівський район, Волинська область

Курука Сергій Іванович

Курука Сергій Іванович народився 3 вересня 1987 року в місті Луцьку. Був одним із братів-двійнят, мав ще меншого брата. Базову освіту отримав у НВК №26 м.Луцька.

З 2002 по 2005роки навчався в Луцькому вищому професійному училищі № 9 за професією «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування».

Середню спеціальну освіту здобував у Володимир- Волинському технікумі гідромеліорації.

Був одружений та мав синочка. Певний час проживав у місті Ківерці.

Проходив строкову службу у Володимир-Волинську, розвідником. Звідки і був призваний на військову службу по мобілізації з квітня 2014 року. Службу проходив у званні снайпера у складі 51-ї окремої механізованої бригади та виконував завдання в зоні АТО. До призову працював у ТзОВ «Спайс-Луцьк» у селі Гаразджі.

Зв’язок з Сергієм обірвався 25 серпня 2014 року. На той час він знаходився поблизу села Дзеркальне Донецької області. Останній раз виходив на зв’язок 13 серпня. Тривалий час проходили пошуки Сергія, ні серед полонених, ні загиблих його не було. Сергій загинув в ніч на 25 серпня 2014 року в бою за Іловайськ(Донецька область) в районі Кутейникова. 3-й батальйон бригади опинився в оточенні біля Березне, Оленівка під постійним обстрілом.

Сергій був похований у місті Дніпропетровськ як невідомий солдат. За результатами експертизи було ідентифіковано його особу. Дніпропетровська міська рада прийняла рішення про ексгумацію його тіла та передачу його рідним для перепоховання в Луцьку.

15 січня 2015 року перепоховання Героя відбулось на Алеї почесних поховань на кладовищі у селі Гаразджа Луцького району.

Указом Президента України від 17 липня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності Укараїни, вірність військовій присязі», нагороджений медаллю «За мужність» III ступеня (посмертно). У грудні на будинку, в якому мешкав Сергій Курука, було встановлено меморіальну дошку.

За життя Сергій був завжди усміхненою, привітною, доброю, відважною людиною! А побратими та друзі називали Сергія не інакше, як «людиною із сонцем в очах».